про людину та тварину

См. также в других словарях:

• ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

• каправий — а, е. 1) Який гноїться (про око). 2) Який має гнійні очі (про людину або тварину) …   Український тлумачний словник

• ступати — а/ю, а/єш, недок., ступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. сту/плять; док. 1) перев. на що, у що. Ставити ногу куди небудь, на щось. || Ставати на що небудь. •• Не зна/ти, на яку/ ступи/ти а) догоджати кому небудь, запобігати перед кимось; б) почувати… …   Український тлумачний словник

• лобатий — а, е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). || у знач. ім. лоба/тий, того, ч., розм. Те саме, що лобань 1) …   Український тлумачний словник

• цибати — а/ю, а/єш, недок. 1) Широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). 2) Робити стрибок, стрибки; стрибати …   Український тлумачний словник

• витрішкуватий — (про очі дуже опукі; про людину, тварину що має дуже опукі, випнуті з орбіт очі), вирлоокий, вирячкуватий, вирлатий, лупатий, банькатий, булькатий, балухатий; опукий (лише про очі) …   Словник синонімів української мови

• сліпий — I 1) (про людину, тварину, очі який не бачить через пошкодження зору), незрячий, невидюч[щ]ий; темний (про людину); сліпонароджений (про людину, тварину який не бачить від народження); підсліпуватий (який майже не бачить) 2) ім. (той, хто не… …   Словник синонімів української мови

• потвора — и, ж. 1) Страхітлива фантастична істота; страховище. || Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. || Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2) перен. Про люту, жорстоку і… …   Український тлумачний словник

• важкий — а, е; вищ. ст. ва/жчий. 1) Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий. || Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети. || Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу. || Густий, щільний (про …   Український тлумачний словник

• Обоження - обожествлення - обоготворення - обожнення — Грецький термін θέωσις вживається на означення правди про наділення людині через Божу благодать найтіснішого онтологічного поєднання з Божим життям, що св. Петро назвав участю співпричастям (гр. κοινωνία) у Божій природі (2 Пт. 1:4), а численні… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

• нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… …   Словник синонімів української мови